Рельєф місцевості і оптичні явища атмосфери (міражі) можуть «допомогти» почути або побачити те, що знаходиться від спостерігача за кілька десятків і навіть сотень кілометрів. Бувають випадки, коли з якихось причин неможливо визначити навіть приблизну відстань до об'єкта, тоді пролетаюча порошинка може здатися космічним кораблем інопланетян або шурхіт комахи під вухом сприймається як гірський обвал.

Людина не чує звуків вище або нижче, якого рівня, не бачить зображень тривалістю менше десятої частки секунди і тим не менше вся інформація якимось чином мозком фіксується. Безшумний біг великої тварини, наприклад, людина може відчути як струс грунту від поступу важкого звіра і навіть визначити приблизний напрямок і відстань до джерела «звуку».

ЯК УНИКНУТИ галюцинації В ЛІСІ?
У лісі, де людина, що звикла до інформаційного шуму відчуває його недолік, мозок намагається по своєму інтерпретувати найменші звуки і зорові сигнали. Вся природа наших страхів саме в нестачі інформації. Якщо в лісі, ви боковим зором помітили тварину, яка тут же зникла в кущах, - ви відчуєте напругу і, швидше за все, схопитеся за рушницю.

Дзюркотливий струмок шумить завдяки кам'янистим і нерівним берегам, де вода перекочується і розбивається об перешкоди, видаючи звуки з різною тональністю.

Досвідчені похідники не рекомендують ставити намети біля проточних водойм і струмків - обов'язково будуть ввижатися сторонні звуки. 
Для ночівлі в самоті вибирайте тихе беззвучне місце, або навпаки, дуже гучне, наприклад водоспад або бурхливі потоки води. Монотонний шум заполонить ваше сприйняття, і допоможе скоротати цю ніч міцним і здоровим сном.

Гра світла і тіні не перестає давати поживу уяві: в химерних обрисах далеких дерев може здатися образ людини або живої істоти, що дивиться на мандрівника або стежить за ним. Слух людини також намагається в будь-якому шереху, яких в літньому лісі досить, вловити знайомі звуки. І йому це вдається, химерним чином, як в прикладі з струмком. 
Якщо ви усвідомлюєте, що вам ввижаються зайві речі, будь то голоси людей, плач дитини, кроки, або здається, що за вами хтось стежить, спершу, на всякий випадок, переконайтеся, що це дійсно плід ваших уяв.

Потім, згадайте просту істину: нічого містичного в цьому немає, і кожен подібний ефект має причину появи.
З досвідом, і з кожним походом до лісу людина загострює своє сприйняття, і вчиться чітко відчувати небезпеку, чужу присутність, і легко ігнорувати побічні містичні явища і "глюки".